Вступление:
×2
Скільки можна лити, скільки можна бавити слова?
Між бетонні плити пробивається-кричить трава:
Дайте їй руку, відступіть їй світла, дайте води!
Я ж бачила, я зрозуміла знак:
Усе навпаки і усе не так,
Пообіцяй мені, пообіцяй мені,
Що завжди горітиме світло в твоєму вікні.
Пообіцяй мені, хай навіть не збудеться,
Що «завтра» негайно і невідворотно відбудеться!
Пообіцяй мені………
Зараз вимкнуть воду, і я знов не встигну змити гріх,
Він мою свободу розітне навпіл, жбурне до ніг,
Цей світ речей, а речі – хворі!
І ти
вже тут, у тому хорі!
Йди на голос мій,
Йди на голос мій…
Пообіцяй мені, пообіцяй мені,
Що завжди горітиме світло в твоєму вікні.
Пообіцяй мені, хай навіть не збудеться,
Що «завтра» негайно і невідворотно відбудеться!
Пообіцяй мені………