Куплет 1:
Я не боюсь
темноти, боюся тільки себе,
Боюсь, що знову почну,
Шукати в пам’яті дати.
Де ми з тобою були, під літнім небом одні,
Нічого тут не
залишиться…
Доки ти дивишся
так — наша історія
пишеться.
Нічого тут не
залишиться… N.C.
Доки ти дивишся так — наша історія пишеться.
Припев:
Я не
цілуюсь в губи, кажуть, це до розлуки,
Просто тримай за руку.
Я не цілуюсь в губи і, мабуть, не засну,
Щоб ти скучав за мною —
вигадав Бог весну.
Куплет 2:
Я не боюся
вогню, боюся тільки мовчання,
Бо там ховається біль —
лежить на самому дні.
Не говори їй люблю, не говори про кохання,
Ти обіцяв ці слова,
ти обіцяв їх мені..
Нічого тут не
залишиться…
Доки ти дивишся
так — наша історія
пишеться.
Нічого тут не
залишиться… N.C.
Доки ти дивишся так — наша історія пишеться.
Припев:
Я не
цілуюсь в губи, кажуть, це до розлуки,
Просто тримай за руку.
Я не цілуюсь в губи і, мабуть, не засну,
Щоб ти скучав за мною —
вигадав Бог весну.